"Пасажири"

Вячеслав Коголь

Вона дивилася з-під простира́дла, Як в обіймах гітару плека́є Орфе́й, І всІма пра́вдами і непра́вдами Намага́лась затриматись в світі людей. Ледь тримаючи ду́ми, проти́влячись по́тягу Раху́ючи кожен cту́кіт коле́с, Тягну́ли з поли́ці до ни́зу мов про́тягом, Го́лос і струни, неначе з небес. Вона не помітить його худорля́вості Він - її при́смак гірки́х цигаро́к, Обидва тікають від світу нена́висті, Жоден не зміг утекти від думо́к. Спо́гади о́садом падають, по́пелом, Перед очима, мов чо́рна вуа́ль. Його ж вилива́ються палкими нотами, Кожну з яких понесе́ магістра́ль. "Я так би хотів, аби ти не вага́лась. Я бачу тебе у відби́тку вікна. Краще б ти, дівчинко, Там залишалась. Не маю любові, усю вже віддав". В нічному плацкарті відкрита квати́рка, І вітер зганяє крохма́ль з подушо́к, Місяць на небі, технічна зупинка Один з пасажирів тихенько пішов.

2020-05-26 23:40:45

Інші вірші поета

"Зустріч в старому вагоні" Душа Мегаполісу "Чи моя ти, впала зірочко?" "Дзеркало"

Інші поети

Оксана Тухай

@oksanatukhay

Foxy Soul

@Foxy_Soul_

Mary marko

@mary_45m

Схожі вірші

Всі

Твої долоні

Ай

Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.

4791

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16708