балачки

Поліна Богаєвська

балачки про самогубство французькою на вишуканий манер. два келихи, кожен з отрутою, хто перший встановить барʼєри? залізна завіса, тендітна рука прикриває очі, ти помреш дуже голосно, я не в змозі покласти квіти. стисни скло, розкажи як ненавидиш зимні ночі, стисни зуби, тихіше, так соромно поруч сидіти. я замовлю для тебе у міру пристойний супровід, природній процес і живе підлягає смерті. засинай і подякуй за цей найцінніший із досвідів, подякуй богам, що були із тобою відверті. як майнуть за світанком неспинні північні зорі, і заскиглить на березі зранений списом сивуч, мало що зміниться з часом або у просторі, якщо не змінити перебіг подій власноруч. смерть — це не просто останній глибокий подих, смерть — це листівка, старанно з натури списана. у строфі адресата, на превеликий подив, не букви, а лишень на згадку залишений підпис.

2024-03-22 14:58:43

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Серафім

Вау... Чому на такій красі ні одного лайку???

Відповісти

2024-07-20 20:14:37

1

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12534

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

45

8

4899