балачки

Поліна Богаєвська

балачки про самогубство французькою на вишуканий манер. два келихи, кожен з отрутою, хто перший встановить барʼєри? залізна завіса, тендітна рука прикриває очі, ти помреш дуже голосно, я не в змозі покласти квіти. стисни скло, розкажи як ненавидиш зимні ночі, стисни зуби, тихіше, так соромно поруч сидіти. я замовлю для тебе у міру пристойний супровід, природній процес і живе підлягає смерті. засинай і подякуй за цей найцінніший із досвідів, подякуй богам, що були із тобою відверті. як майнуть за світанком неспинні північні зорі, і заскиглить на березі зранений списом сивуч, мало що зміниться з часом або у просторі, якщо не змінити перебіг подій власноруч. смерть — це не просто останній глибокий подих, смерть — це листівка, старанно з натури списана. у строфі адресата, на превеликий подив, не букви, а лишень на згадку залишений підпис.

2024-03-22 14:58:43

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Серафім

Вау... Чому на такій красі ні одного лайку???

Відповісти

2024-07-20 20:14:37

1

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

45

8

4626

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5657