Я
Поліна Богаєвська
Мене ніяк не звати І нікуди не кликати. Я незалежний І незламний. Відколи Не жадаю ночами зникнути І не слухаю Боуі по колу. Я — розлоги. Я чиста постіль. Я не сфера. Я квіти у просторі. Я повітря нічного шосе. Я не тлію під лезами осторонь. Я не лінія білого пилу, Я не картка державного банку. Я твої корабельні вітрила, Я безхмарний морозний ранок. 16.10.22
2022-12-17 13:08:37
1
0
Інші вірші поета
Призрачный путь вождя Золото в косах Романс Боже, храни короля
Інші поети
Sweet_ k452
@sweet_452
papa emmanuel
@papa_emmanuel
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4838
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4735