Мир привычен
Мир привычен, но непонятен, Как не велик прогресс, Во Вселенной много белых пятен, На Земле они тоже есть. Земля виток за витком кружится, Терриконами шахт тянется ввысь, К иным мирам сигарой взвился Наш посланец и наша мысль. Мы буравим земную твердь, Стрелой пронзаем атмосферу, Мы рвемся вперед, презирая смерть, Рвемся в иную сферу — Счастья благим делам!
2024-08-02 08:06:09
0
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8500
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1775