Реквієм
Когда уйду я в мир иной, Прошу, побудь со мной Подольше на краю могилы. Поплачь, не вытирая слёз, И не надо сладких грёз О моём возможном воскрешении. Сырой земли тяжелый ком На мой последний дом, На гроб дубовый, положи без стука. Не разбуди меня в минуты сна, И так испил почти до дна Бессоницы бредовой чашу. Постой еще немного, миг, Теперь прощай: давно уж стих Прощальный звон… Прощай… Свой Путь пройди достойно И знай: здесь мне всегда спокойно, Когда ты продолжаешь жить.
2024-07-03 10:28:45
0
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8221
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5303