Реквієм
Когда уйду я в мир иной, Прошу, побудь со мной Подольше на краю могилы. Поплачь, не вытирая слёз, И не надо сладких грёз О моём возможном воскрешении. Сырой земли тяжелый ком На мой последний дом, На гроб дубовый, положи без стука. Не разбуди меня в минуты сна, И так испил почти до дна Бессоницы бредовой чашу. Постой еще немного, миг, Теперь прощай: давно уж стих Прощальный звон… Прощай… Свой Путь пройди достойно И знай: здесь мне всегда спокойно, Когда ты продолжаешь жить.
2024-07-03 10:28:45
0
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3660
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13511