Сонячні промені...
Проходять повз нас Сонячні промені... Вперше літо Вдарило холодом... Востаннє попіл набирає форми Востаннє шпаги схрестивши Розріжемо тишу... Вода покаже старі образи... Згадаєш звідки ти... Туман, сліпий поводир, Візьме під лікоть. Ти не залишишся один. Біг-бен пробив дванадцяту, Про дощ прошу. А сонце твої сліди... Озираєшся... Я за тобой іду, Додому... Кричу, не можу Але, вода, брехливе стерво, Не лишає бруду. Востаннє шпаги схрестивши Розріжемо тишу... Вода покаже старі образи, Попіл набирає форми. Чорне стає білим, Червоні чорнила, Дадуть нам шанс, Віднайти свої крила.
2020-12-27 05:17:55
3
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1743
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1415