Це не кохання
Чому життя таке важке й суворе? Ми намагалися розгадати секрет долі. Але у нього не було відповіді, а у мене ключа, Ми так і не відкрили ворота щастя для нас. Моє кохання було схожим на сонце, Яке піднімалось зрання. А в нього як ніч холодна, Коли все мертве довкола. Я йому сказала, що хочу бути сама, Але він мене не відпускав. Не кохав, але злякався самотності, Навіть якщо для мене - це важкий тягар. Коли я зникла з життя, Він всі жахливі моменти згадав. Тоді зрозумів, що мене вбивав, І сам себе в кінці зламав.
2024-05-10 16:07:14
5
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2367
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
34
8030