Кривда від слів

Яна Янко

Ти дуже добре знаєш, наскільки гірко можеш брехати, Як і твоя впевненість у власній слабкості. Все тремтить від пригніченого бажання, Словом "нещасний" навіть не вийде тебе описати. Паршивий, млявий, самотній, винуватий, Те, що ти говорив - ті слова жахливі. Були брудними, негідними, жорстокими, Ти їх вимовляв у момент імпульсивного гніву. Він знав, що стоїть перед пекельними монстрами й не має собі рівних, Він не міг зрівнятися з цими істотами за межами божевілля і міфів. Можливо, це був другий шанс? Можливість виправити кривду від слів якими принизив.

2024-06-27 08:11:44

Інші вірші поета

Чи можна вірити всім? Слова брехні у зіницях неба Питання без відповіді 08.09

Інші поети

Juli Pencil

@Juli_Pencil

VéGá _S.ST._

@VeGa_SST_

secret

@secretnoclue

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4608

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3495