Розібратись

Яна Янко

Твоє кохання моєю забаганкою стало, Я так рятувала себе від страждання. Яке жило в мені споконвіку, І стогнало воно як мелодія скрипки. Моя усмішка привабила тебе, І кохання твоє для мене цвіте. Моя омана гріла тебе, та до бід схиляла, Відкриваю те, що ти від мене ховаєш. Тобі все байдуже, що робитимеш далі? Коли я почну віддалятись якнайдалі. Педалі натискаю, від тебе тікаю, Що ж робити, я тобою граю. Я піду, пробач, я втечу, І більше ніколи не знайдеш. Ні мене, ні сонце, ні місяць яскравий, Будеш знову один життя проживати. Віддай своє серце в руки душі, Які правду, ніжність, кохання твої берегли. А я світ без тебе знайду, Щоб розібратись для чого живу.

2024-06-05 11:07:02

4

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11236

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1089