Прірва
Ярина Залужна
Я сиділа на краю прірви І сльози капали з кінчика носа, Я розуміла, що один неправильний подих вітру І я каменем вниз полечу. Я боялася до смерті, Але сил вже не було. Сама б я нізащо звідти не пішла. Лиш правильний подих вітру мене б врятував. Я сиділа на краю прірви. Сліз вже не було в моїх очах. Я лиш тихо благала, щоб хтось Прийшов мене врятував. Я дивилася в прірву, Вона дивилася в мене. І страху вже не чула я. А вона лиш тихо шепотіла "Стрибай" .
2023-03-06 07:10:59
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
ВАВ 🤩 Сильно написано й гарно, цей твір мене зачарував.
Відповісти
2023-03-06 07:55:51
Подобається
Ярина Залужна
@Сандра Мей дякую, дуже приємно 😊❤️
Відповісти
2023-03-06 07:56:27
1
Інші вірші поета
Стогін серця Ти лежиш горілиць... Сила в кожному Рятівний круг
Інші поети
Solo Frau
@frausolo
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9030
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1404