Прогулянка містом
Хочу гуляти з тобою по місту Під теплим літнім дощем. Коли краплини мокрим намистом Стікають щасливим лицем. Не соромитися сміху і танців, Адже коханню немає меж. І серед сотні тисяч самозванців Я розпізнаю твій силует. Хочу гуляти з тобою по місту, Коли дерева вдягнуть багрянець. Коли журавлі у вир полетять урочисто, Сповіщаючи про тепла кінець. Бігати по шумному листі, І радіти як діти малі. Та не залежно в якому ми місці, Разом незмінно рухатися далі. Хочу гуляти з тобою по місту, Під тихий сніговий вальс. Хоч в наших розмовах не буде змісту, Головне, щоб у них не звучав фальш. Ховатися від холоду разом, Танучи в найпалкіших обіймах. З чашками чаю і пледом, Потонути у неймовірних фільмах. Хочу гуляти з тобою по місту, Коли все навколо цвіте. Коли весну, таку невинну і чисту, Ластівка на крилах принесе. Разом милуватися першим цвітом, Вдихати на повну перші дзвіночки тепла. Хочу з тобою мандрувати світом І вірити що нашій історії не буде кінця.
2023-03-04 15:53:43
4
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3305
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2599