Рятівний круг
Ярина Залужна
Людина рятівний круг — Це дуже цікава штука. Немає значення ти ворог чи друг, До тебе буде протягнута її рука. Людина рятівний круг Завжди на поготові. Вилікує від душевних недуг І не залишить тебе на півдорозі. Людина рятівний круг — Це предмет, бездушний робот. У неї немає своїх проблем і тривог, Для неї не існує власних турбот. Людина рятівний круг — Це оболонка болючих емоцій. На її тілі від чужих рук бруд, Але вона не може впасти в знемозі. Вона стіна, скеля, незламна опора. До неї тягнеться ліс людських рук, Адже їй не страшна жодна негода. Ось така ця людина рятівний круг.
2023-03-17 21:39:46
3
0
Інші вірші поета
Любов — це завжди двоє Безнадійний романтик Наше шаленство Навіть якщо
Інші поети
تُومِي.
@Tome_nov
Napsugar_Official
@Napsugar_Official
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1801
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11589