Стогін серця
Ярина Залужна
У грудях стогне серце. Йому там дуже тісно. Мене "годують перцем" І я не розумію що із цього дійсно. Ця каша в голові вже не дає спати І з кожним днем вона все гусне й гусне. Не думала, що так боляче кохати, Коли без нього усе пусте. Так, життя крокує і без нього, Розміреним ритмічним кроком. Та з ним все хочеться такого, Щоб не встигати і змигнути оком. Життя біжить, летить, стриміє Туди в майбутнє, за небокрай. А мені цікаво про що він ночами мріє, Після такого звичного "бувай". Так, життя без нього є можливим. Та вже воно таким не буде, Щоб вітер заповнював груди І танцювало тіло молоде. У грудях серце стогне. Воно так проситься на волю. Воно на волі лиш потоне, Та вже не змінити долю.
2023-03-14 07:07:24
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
прекрасно 😍
Відповісти
2023-03-14 07:08:27
1
Марго Форевер
сердечно
Відповісти
2023-03-14 20:56:16
2
Інші вірші поета
Безнадійний романтик Чотири сезони Тепло твого тіла... Навіть якщо
Інші поети
Olena Кim
@kime_len
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2404
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1072