Стогін серця
У грудях стогне серце. Йому там дуже тісно. Мене "годують перцем" І я не розумію що із цього дійсно. Ця каша в голові вже не дає спати І з кожним днем вона все гусне й гусне. Не думала, що так боляче кохати, Коли без нього усе пусте. Так, життя крокує і без нього, Розміреним ритмічним кроком. Та з ним все хочеться такого, Щоб не встигати і змигнути оком. Життя біжить, летить, стриміє Туди в майбутнє, за небокрай. А мені цікаво про що він ночами мріє, Після такого звичного "бувай". Так, життя без нього є можливим. Та вже воно таким не буде, Щоб вітер заповнював груди І танцювало тіло молоде. У грудях серце стогне. Воно так проситься на волю. Воно на волі лиш потоне, Та вже не змінити долю.
2023-03-14 07:07:24
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
прекрасно 😍
Відповісти
2023-03-14 07:08:27
1
Марго Форевер
сердечно
Відповісти
2023-03-14 20:56:16
2
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7082
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2731