Стогін серця
Ярина Залужна
У грудях стогне серце. Йому там дуже тісно. Мене "годують перцем" І я не розумію що із цього дійсно. Ця каша в голові вже не дає спати І з кожним днем вона все гусне й гусне. Не думала, що так боляче кохати, Коли без нього усе пусте. Так, життя крокує і без нього, Розміреним ритмічним кроком. Та з ним все хочеться такого, Щоб не встигати і змигнути оком. Життя біжить, летить, стриміє Туди в майбутнє, за небокрай. А мені цікаво про що він ночами мріє, Після такого звичного "бувай". Так, життя без нього є можливим. Та вже воно таким не буде, Щоб вітер заповнював груди І танцювало тіло молоде. У грудях серце стогне. Воно так проситься на волю. Воно на волі лиш потоне, Та вже не змінити долю.
2023-03-14 07:07:24
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
прекрасно 😍
Відповісти
2023-03-14 07:08:27
1
Марго Форевер
сердечно
Відповісти
2023-03-14 20:56:16
2
Інші вірші поета
Годинник Безнадійний романтик Я втомилася Правильна людина, не правильний час
Інші поети
Олеся Нюл
@Olesia_Nuyl
Яна Шинко
@yana_shinko
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1091
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1777