Нескінченний пазл
Щодня і щоночі збираю себе по шматочках,
Цей великий нескінченний пазл.
Шукаю частини в найтемніших куточка,
Серед сотні тисяч кривих дзеркал.
"Не те, не туди, це не тим боком", —
З усіх сторін у вуха кричать.
Так ніби бачать моїм оком
І вже всеї історії знають фінал.
Та чхати на всі їхні нарікання,
Вони з мене себе творять.
Вони не бачать мої старання,
Лише заздрісно з-за спини галдять.
Я не вони і я маю власну стежину,
І свою долю я сама складу.
Вони не бачать мене у лиху годину,
Лише зляться, коли я наверху.
2023-03-19 11:20:25
1
0