Нескінченний пазл
Щодня і щоночі збираю себе по шматочках, Цей великий нескінченний пазл. Шукаю частини в найтемніших куточка, Серед сотні тисяч кривих дзеркал. "Не те, не туди, це не тим боком", — З усіх сторін у вуха кричать. Так ніби бачать моїм оком І вже всеї історії знають фінал. Та чхати на всі їхні нарікання, Вони з мене себе творять. Вони не бачать мої старання, Лише заздрісно з-за спини галдять. Я не вони і я маю власну стежину, І свою долю я сама складу. Вони не бачать мене у лиху годину, Лише зляться, коли я наверху.
2023-03-19 11:20:25
1
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1043
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1730