Любов — це завжди двоє
Ярина Залужна
Любов — це вогнище і не одне. Воно у двох серцях палає. Та інколи таке буває, Поки один цю істину збагне, У іншого воно згасає. Це вогнище не може бути вічне. Його потрібно живити дровами, Та ще й щоденно, не щорічно. Ось це і робить нас рабами. Хтось вкладає у вогнище всю душу, А інший для нього і пальцем не порушив. Один віддає усе і гине, Інший лиш користає з цього і радіє. Цей цикл буде безкінечним, Допоки всі не знайдуть своє. Допоки до людей не дойде, Що любов — це завжди двоє.
2023-03-04 18:29:00
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандра Мей
Ви продовжуєте мене дивувати і чарувати цими віршами. Я не можу описати свій захват словами!
Відповісти
2023-03-06 08:06:43
Подобається
Ярина Залужна
@Сандра Мей вау, ваші слова мене надихають надалі творити)
Відповісти
2023-03-06 08:07:31
1
Сандра Мей
@Ярина Залужна з нетерпінням чекатиму нових робіт.
Відповісти
2023-03-06 08:08:28
1
Інші вірші поета
Уроки життя Годинник Нескінченний пазл Безнадійний романтик
Інші поети
Мария Шпир
@mariya_shpir
Mari Bloodycake
@mari_bloodycake
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
15924
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15721