Любов — це завжди двоє
Любов — це вогнище і не одне.
Воно у двох серцях палає.
Та інколи таке буває,
Поки один цю істину збагне,
У іншого воно згасає.
Це вогнище не може бути вічне.
Його потрібно живити дровами,
Та ще й щоденно, не щорічно.
Ось це і робить нас рабами.
Хтось вкладає у вогнище всю душу,
А інший для нього і пальцем не порушив.
Один віддає усе і гине,
Інший лиш користає з цього і радіє.
Цей цикл буде безкінечним,
Допоки всі не знайдуть своє.
Допоки до людей не дойде,
Що любов — це завжди двоє.
2023-03-04 18:29:00
3
3