А знаєш, мамо...
Знаєш, мамо, його волоссям грає вітер,
А посмішка така осяйна і проста...
І голос найпрекрасніший у світі.
Душа - прозора, добра і легка...
За ним - хоч на край світу, хоч у прірву.
За нього з легкістю віддам своє життя.
І, мамо, його погляд з крапельками літа...
Мов подарунок, зроблений життям!!!
І знаю, рідна, скажеш: " Це безглуздо
Довірити життя своє йому"...
Але ж, матусю, я без нього просто
В цім світі задихнуся, я помру....
2018-03-21 12:12:57
2
0