Трішки за північ
Дванадцята нуль-нуль.
Спокійно і тихо.
На небі - зірки,
А під небом - квіти.
Десь там літають мрії,
Там скачуть примарні
Недоспані сни,
Чудові і гарні.
Дванадцять нуль-один.
Все місто мов у чарах
І в ньому кожен спить,
Живе у снах кумарних.
Під дахом спить кажан
Й малятко пригортає.
Сімя - це найдорожче:
У місті кожен знає!!!
Дванадцята нуль-два.
Гора поруч дрімає.
Вона усіх у місті
Від бід оберігає.
Застиг холодний вітер,
Теж очі закриває...
І навіть кіт - гуляка
Вже солодко дрімає.
Дванадцята нуль-три.
Я чую подих міста.
Чую, як під вікном
Тихенько хтось насвиснув.
То, мабуть, місяць вийшов.
До зіроньок гукає:
Він же їх усіх
До тиші закликає.
Дванадцята нуль-пять.
Як швидко час спливає!
Ми у своїм житті
Чомусь все не вспіваєм...
Та зараз місто спить,
А так рідко буває!
2018-03-21 12:35:09
0
0