Блукати...
Ти бредеш в самоті. У ночі. По Богом забутій вулиці.
В незнайомому місті. Ти шукаєш Її.
Ту, яка зникла з твого життя вчора вранці.
Ту, за якою готовий на край світу піти.
Ти шукав її на вокзалах і автобусних станціях.
У сусідніх містах. У вагонах метро.
І за правилом:"Ніхто не забутий і ніщо не забулося".
Ти куштуєш на смак ім'я її. Згадуєш, як разом добре було.
Вона пішла із твого життя першим-ліпшим потягом.
Для неї це була просто забава на ніч.
А ти й досі шкодуєш, що не все було сказане.
Як талісман бережеш сережку її - єдину залишену річ.
Маніакальне бажання знову побачити. Обійняти. Зігріти.
Знов переглянути разом мультфільм.
Ти готовий їй все-все пробачити.
Лиш би вернулася знову в твій дім.
Хвилюєшся, щоб не змерзла на протязі.
Щоб грів її светер, бо ти не можеш зігріти.
Вона втекла з твого життя першим-ліпшим потягом.
А ти знов викидаєш щойно куплені квіти.
Ти ще пам'ятаєш на дотик її епітелії.
Кожна згадка про неї - як удар під дих.
Та за результатом чергової авто-аварії
Її вже немає серед живих.
2018-03-11 21:01:01
0
0