Sombre
Elle aimerait continuer à avancer Mais ses pas lui semblent de plus en plus lourds Elle se sent sombrer Sans que personne n'ose l'aider Elle suffoque Elle se meurs Elle se noie en impulsivité Elle cherche tant bien que mal à combler Ce vide qui en elle persiste depuis des annés Elle dort Elle n'es plus de notre monde Dans un cauchemar sans fin elle à sombrée Et personne n'osa la réveiller La tirer, la ramener à la réalité Alors elle continua Non pas à avancer Mais à continuer de se noyer Et quand elle toucha le fond C'était trop tard Elle fit parti intégralement des sombres abysses Et ce vide qu'elle cherchait à combler Elle n'aura plus à son préoccuper Mais ce qu'on retient c'est que personne ne fût désolé.
2020-10-19 14:20:58
13
13
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (13)
J'aime Les cookies
@ʏaʏa merci beaucoup -3 ❤❤
Відповісти
2020-10-19 16:27:35
1
Poopy (Lison)
J'adore
Відповісти
2020-10-19 17:34:14
1
J'aime Les cookies
@Poopy (Lison) merci beaucoup ^^ ça me fait plaisir ♡
Відповісти
2020-10-19 17:34:58
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5710
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2835