Sombre
Elle aimerait continuer à avancer Mais ses pas lui semblent de plus en plus lourds Elle se sent sombrer Sans que personne n'ose l'aider Elle suffoque Elle se meurs Elle se noie en impulsivité Elle cherche tant bien que mal à combler Ce vide qui en elle persiste depuis des annés Elle dort Elle n'es plus de notre monde Dans un cauchemar sans fin elle à sombrée Et personne n'osa la réveiller La tirer, la ramener à la réalité Alors elle continua Non pas à avancer Mais à continuer de se noyer Et quand elle toucha le fond C'était trop tard Elle fit parti intégralement des sombres abysses Et ce vide qu'elle cherchait à combler Elle n'aura plus à son préoccuper Mais ce qu'on retient c'est que personne ne fût désolé.
2020-10-19 14:20:58
13
13
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (13)
J'aime Les cookies
@ʏaʏa merci beaucoup -3 ❤❤
Відповісти
2020-10-19 16:27:35
1
Poopy (Lison)
J'adore
Відповісти
2020-10-19 17:34:14
1
J'aime Les cookies
@Poopy (Lison) merci beaucoup ^^ ça me fait plaisir ♡
Відповісти
2020-10-19 17:34:58
1
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3356
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5504