Sombre
Elle aimerait continuer à avancer Mais ses pas lui semblent de plus en plus lourds Elle se sent sombrer Sans que personne n'ose l'aider Elle suffoque Elle se meurs Elle se noie en impulsivité Elle cherche tant bien que mal à combler Ce vide qui en elle persiste depuis des annés Elle dort Elle n'es plus de notre monde Dans un cauchemar sans fin elle à sombrée Et personne n'osa la réveiller La tirer, la ramener à la réalité Alors elle continua Non pas à avancer Mais à continuer de se noyer Et quand elle toucha le fond C'était trop tard Elle fit parti intégralement des sombres abysses Et ce vide qu'elle cherchait à combler Elle n'aura plus à son préoccuper Mais ce qu'on retient c'est que personne ne fût désolé.
2020-10-19 14:20:58
13
13
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (13)
J'aime Les cookies
@ʏaʏa merci beaucoup -3 ❤❤
Відповісти
2020-10-19 16:27:35
1
Poopy (Lison)
J'adore
Відповісти
2020-10-19 17:34:14
1
J'aime Les cookies
@Poopy (Lison) merci beaucoup ^^ ça me fait plaisir ♡
Відповісти
2020-10-19 17:34:58
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12062
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2278