___

Зоря́на Ніч

(18+)
А інколи думка сильніша за крик... І важча за тонни металу... Пішов ти давно...а у серці не зник... Там вранці тебе й відшукала... У ньому слова, які всі ти сказав... У них стільки болю й тривоги... Ти зрадив мене і про це написав... Прочитано...й зламано ноги... Тепер не ходжу, у душі не стрибаю... І поруч лише сльози-ріки... Розбив, поламав, залишив без раю... Зробив з мого серця каліку... Сьогодні про все це згадаю на мить... І подих мій буде забитий... Та все ж зрозумію, що вже не болить... Бо як можна вбивцю любити?...

2021-04-26 17:38:53

Інші вірші поета

НЕ СЛУХАЙТЕ ЗОРІ У НЕБІ... ГОРДІСТЬ РІЗНІ

Інші поети

Lilya Foxyyy

@LillyFox

Анастасія Жукова

@an__zhukova

Marta_Zeppelin

@Marta_Zeppelin

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

1567

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1705