НЕ СЛУХАЙТЕ ЗОРІ
Зоря́на Ніч
А зорі сміялись над нами вгорі: "Такі молоді, такі ще наївні! Куди вже кохання такій дітворі? Їм ще почуття не потрібні!" А ми на слова і на сміх не зважали. Не чули того гиготіння. Ми душі так тісно руками сплітали, Й лиш слухали серця веління. Воно говорило спокійно і тихо, немовби птахів щебетанням: "В житті вас чекають і радість і лихо, Безвихідь й палкі сподівання. Та ви не лякайтесь майбутніх проблем! Бо жодне не вічне зітхання. Ми все разом з вами переживем, Бо в вас головне є - кохання. Воно вас зігріє в лютіші морози. Коли буде сумно - розрадить. Кохання зітре із очей ваших сльози, І вчасно корисне порадить. Не бійтесь того, що вам завтра готує. Сьогодні живіть і лиш знайте - Любов усіх труднощів в світі вартує. Не слухайте зорі...кохайте!"
2021-04-26 16:46:54
3
0
Інші вірші поета
У НЕБІ... РІЗНІ ___ ГОРДІСТЬ
Інші поети
a n n a
@vintagewine
Dea_chaos
@Dea_chaos
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2371
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2504