У НЕБІ...
Зоря́на Ніч
Я у небі ховаю цілунки твої... Я між хмар своє серце пускаю... І летять, немов птахи, у теплі краї Мої сни...Їх ніхто не впізнає... Вони темні й водночас наповнені сонцем... Вони вдавано радісні і гомінкі... Я тримаю їх довго у своїй долонці І сама вже не знаю насправді ж які Мої сни...у яких я тонула до ранку, У яких була туга й надія жила... Я сміялась...і плакала...і до світанку Ледве дихати й вірити ледве могла... Знов ховала у небі цілунки твої, І між хмар своє серце пускала... І летіли невпинно мої журавлі, Яких я у тобі відшукала...
2021-04-26 16:43:25
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Блакитноока
Гарно!😍
Відповісти
2021-04-26 18:29:25
1
Зоря́на Ніч
@Блакитноока дякую🌷
Відповісти
2021-04-26 18:29:52
Подобається
Інші вірші поета
ГОРДІСТЬ ___ РІЗНІ НЕ СЛУХАЙТЕ ЗОРІ
Інші поети
Де Лайт
@fosfadok
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
МОРГАН РЕЙ
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
59
4
8145
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2590