У НЕБІ...
Зоря́на Ніч
Я у небі ховаю цілунки твої... Я між хмар своє серце пускаю... І летять, немов птахи, у теплі краї Мої сни...Їх ніхто не впізнає... Вони темні й водночас наповнені сонцем... Вони вдавано радісні і гомінкі... Я тримаю їх довго у своїй долонці І сама вже не знаю насправді ж які Мої сни...у яких я тонула до ранку, У яких була туга й надія жила... Я сміялась...і плакала...і до світанку Ледве дихати й вірити ледве могла... Знов ховала у небі цілунки твої, І між хмар своє серце пускала... І летіли невпинно мої журавлі, Яких я у тобі відшукала...
2021-04-26 16:43:25
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Блакитноока
Гарно!😍
Відповісти
2021-04-26 18:29:25
1
Зоря́на Ніч
@Блакитноока дякую🌷
Відповісти
2021-04-26 18:29:52
Подобається
Інші вірші поета
ГОРДІСТЬ РІЗНІ ___ НЕ СЛУХАЙТЕ ЗОРІ
Інші поети
Venti//
@ArchontOfFreedom
Схожі вірші
Всі
Присвячую
Ай
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
3458
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12125