У НЕБІ...
Зоря́на Ніч
Я у небі ховаю цілунки твої... Я між хмар своє серце пускаю... І летять, немов птахи, у теплі краї Мої сни...Їх ніхто не впізнає... Вони темні й водночас наповнені сонцем... Вони вдавано радісні і гомінкі... Я тримаю їх довго у своїй долонці І сама вже не знаю насправді ж які Мої сни...у яких я тонула до ранку, У яких була туга й надія жила... Я сміялась...і плакала...і до світанку Ледве дихати й вірити ледве могла... Знов ховала у небі цілунки твої, І між хмар своє серце пускала... І летіли невпинно мої журавлі, Яких я у тобі відшукала...
2021-04-26 16:43:25
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Блакитноока
Гарно!😍
Відповісти
2021-04-26 18:29:25
1
Зоря́на Ніч
@Блакитноока дякую🌷
Відповісти
2021-04-26 18:29:52
Подобається
Інші вірші поета
РІЗНІ ___ ГОРДІСТЬ НЕ СЛУХАЙТЕ ЗОРІ
Інші поети
Akah Moth
@AkahMothPurpleCarbone14
Samara
@sarah_mae_ragos_villa
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1567
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4586