Зоря́на Ніч
@zoryana_nich
Вірші
ГОРДІСТЬ
Моя гордість - не стильна прикраса,- не до всього пасує чи личить. Її навіть не видно одразу, Хоч всередині серця стовбичить. Моя гордість - ошатне люстерко, - В нім я бачу лише ідеальне. І солодка вона, як просекко, І нудна, як усе тревіальне. Я її не ховаю в засіки, І у скрині її не тримаю, А кладу собі прям на повіки,- Хай мене від людей захищає. Але з часом вона тисне очі, Й заливає сльозами обличчя... І позбутись я гордості хочу, Хоч вже дуже вона мені личить. Я її вириваю із серця, Бо шматує вона мені душу. Я не зможу без неї, - здається, Але все ж попрощатися мушу. Моя гордість - зовсІм не прикраса. Не пасує мені і не личить. Це кайдани! Це сльози й образи... Вона друг, який зла тобі зичить...
15
3
6357
___
А інколи думка сильніша за крик... І важча за тонни металу... Пішов ти давно...а у серці не зник... Там вранці тебе й відшукала... У ньому слова, які всі ти сказав... У них стільки болю й тривоги... Ти зрадив мене і про це написав... Прочитано...й зламано ноги... Тепер не ходжу, у душі не стрибаю... І поруч лише сльози-ріки... Розбив, поламав, залишив без раю... Зробив з мого серця каліку... Сьогодні про все це згадаю на мить... І подих мій буде забитий... Та все ж зрозумію, що вже не болить... Бо як можна вбивцю любити?...
1
0
297
РІЗНІ
ти день а я ніч ти сміх а я сльози ти віз протиріч а я за прогнози ти завжди біжиш мені б полежáти ти вперто спішиш я вмію чекати твій крик голосний я ж граю в мовчанку ти дуже гнучкий я йду до останку тебе не знайти мене ж не шукають всі знають хто ти мене всі не знають чому ж такі різні ми разом з тобою бо сильно й наскрізно ми зшиті любов'ю
2
0
299
НЕ СЛУХАЙТЕ ЗОРІ
А зорі сміялись над нами вгорі: "Такі молоді, такі ще наївні! Куди вже кохання такій дітворі? Їм ще почуття не потрібні!" А ми на слова і на сміх не зважали. Не чули того гиготіння. Ми душі так тісно руками сплітали, Й лиш слухали серця веління. Воно говорило спокійно і тихо, немовби птахів щебетанням: "В житті вас чекають і радість і лихо, Безвихідь й палкі сподівання. Та ви не лякайтесь майбутніх проблем! Бо жодне не вічне зітхання. Ми все разом з вами переживем, Бо в вас головне є - кохання. Воно вас зігріє в лютіші морози. Коли буде сумно - розрадить. Кохання зітре із очей ваших сльози, І вчасно корисне порадить. Не бійтесь того, що вам завтра готує. Сьогодні живіть і лиш знайте - Любов усіх труднощів в світі вартує. Не слухайте зорі...кохайте!"
3
0
246
У НЕБІ...
Я у небі ховаю цілунки твої... Я між хмар своє серце пускаю... І летять, немов птахи, у теплі краї Мої сни...Їх ніхто не впізнає... Вони темні й водночас наповнені сонцем... Вони вдавано радісні і гомінкі... Я тримаю їх довго у своїй долонці І сама вже не знаю насправді ж які Мої сни...у яких я тонула до ранку, У яких була туга й надія жила... Я сміялась...і плакала...і до світанку Ледве дихати й вірити ледве могла... Знов ховала у небі цілунки твої, І між хмар своє серце пускала... І летіли невпинно мої журавлі, Яких я у тобі відшукала...
3
2
229