Херека
Атілла ривком засадив її до себе у сідло. Херека не зронила ні слова, перед очима в неї виступили незнайомі символи. Дівчина,мовчки, трималася за вершника.
Вони повернулися до замку на світанку. Херека тупо розглядала свої долоні.
Вона збожеволіла, почула Херека зі усіх сторін.- Якби вона не привезла Атіллі меч Ареса він відрубав би їй голову.
Алінійя привела її до кімнати, біля дверей Херека, раптом, сказала:
Йди, побудь із дітьми.
Видіння було розпливчатим. Чоловіки одягнені у біле зустрічають Атіллу, але з чим? Блискавка розрізала небеса. Атілла захоплює чергове місто?
Символи на руках пекли наступного ранку дівчина сиділа за столом з обпаленими руками.
Херека підійняла догори меч.
- Фаярт,- тихенько сказала дівчина. Зброя спалахнула.
Йди в шатер,- Атілла був розлючений. Троє із його людей лежали мертвими. Ядра влучили в середину третього загону війська ворога. В третього солдата у самому центрі загону відірвало руку, та шістнадцятирічний не відступав.
Йди в шатро!- Атілла іще раз заштовхнув її. Херека влетіла всередину. Меч згас.
-Ця битва дуже важлива для Атілли-прозвучав голос шаманки у її голові.
Вдих-видих.
Із палатки вилетіла величезна птаха й закрила крилами армію Атілли. Кулі ворожого війська не в змозі пробити броню.
Херека видихнула й перші два ряди перетворилися на попіл.
Одна птаха розшкрябала правому солдату обличчя. Він впав на коліна.
В ніс Хереки вдарив аромат свіжевикошеної трави.
Могутні крила відкидали високо могутні ядра. Атіла зчепився з одним із воїнів, демони- найманці.
Марія
Воїн зайшов за нею у воду, рухатись він міг лише корпусом. Марія кинула клинок у воду. Супротивник ж спробував перерізати їй горлянку. Марія ж встигла вхопити за лезо та крутанула ліворуч. Воїна скосила направо, він розтис пальці і ніж лишився у Марії у руці. Він вдарив її в ліве плече. Дівчина ж розвернулася лівою стороною вдарила його з правого боку із такою силою що воїн впа на коліно.
-Земля дає тобі рівновагу- Анкара розповідала це спокійно.- Розгубиш рівновагу не зможеш зібратися докупи.
Над головою підіймався туман, Марія розглядала військав Вурака. Він попросив на допомогу іще дві сотні солдат, їхня броня була непробивна, а очі скажені. Армія програвала.
Марія направилися у шатер Харела, де вона, вчергове, зіткнулася із батьком.
Орден Дракона вчергове перметнувся до Вурака, вони не довіряють Колевбивці. Вони скоріше посадять на престол Вурака.
Харел подивився на неї спідлоба й розрівняв свої вуса
Проекція-ніколи не була сильнішою із її сторін, але від пулі рятувала. Королева відкинула стрілу і та вдарилася об стіну будинку.
Тікайте,- спокійно пролунав голос Марії. Діти побігли чимдалі. Королева ж підійняла руку. Пісок, який до цього мирно лежав у неї під ногами, здійнявся вгору. Воїни із Братства Чорних зміїв опустили свої руки. Піщана стіна не розбивалася.
-Рівновага,-прозвучав у голові голос Анкари.
-Пий,- Гудрун простягнула їй уже четверту чашку чаю.
Ковток свіжої води розгладив усередині думки. Королева взяла подругу за руку й в голову одразу ж прийшло усвідомлення, що вона повернулася додому.
Марія спустилася в камери одного із в*язнів Харела.
Ти і є один із вбивць,- дівчина поправила на поясі клинки, за її спиною клацнули замки. Чоловік незадоволено зашипів.
-Вийди за межі кімнати,-воїн налякано розглядав Королеву Мечів.
Вимітайся!-тон не викликав правдивості намірів.
В*язень зашипів очі стали зеленими. Ікла виступили назовні. Довкола розступалися Тіні-Демони.