Темниці Агадену
Синій камінь
Цвинтар
Бийте в барабани
Імена і ставки
Зрячі
Червона накидкаІІ
Храм пророків. Попіл
Скляна гора
Дзеркальна вода
Кола на воді
Ворота
Раптовий блиск
Дві сторони
Буревісники
Епілог
Цвинтар

Херека

Вона мовчки крокувала широким коридором, який освітлювала сотня факелів. Руки їй розв*язали “ за хорошу поведінку”, Херека бачила, як на неї подивляються десятки маленьких оченят. Діти дивилися на неї й ховалися.

Її завели у широку кімнату, на підлозі зображалося сонце охоплене полум*ям. Херека заплела своє яскраво- руде волосся в косичку й поклала на плече.

Марія

Королева Мечів стояла над могилою Наставниці. Надгробна плита не мала ні імен, ніяких написів. Така була її воля.

Велика Матір знає мене,- казала Анкара.

Наставниця прийшла до неї, вночі, тримаючи в руках мисливський ніж.

Час прийшов,- в очах Анкари не було жодного натяку на сльози. Твердою рукою та віддала їй ножа.

Я... не можу.- Марії ноги підкошувалися. Що тоді лякало її більше? Те, що вона зробить, чи те що буде потім?

Вона штрикнула Наставницю прямо в серце

-Велика Матір знає мене-сказала Анкара й заснула.

Ти мусила,-голос Тарена вивів її із трансу.

Час настав,- Королева Мечів, навіть не розтуляла рота.

Херека

Першою на кого наткнулася Херека була молода жінка років 25-27 на вигляд На ній були одягнені довга біла сукня та чорний плащ. Біля незнайомки стояли дві маленькі чорняві дівчинки.

Алінія,- служивий схилив голову.

Значить тебе привезли для Атіли,- вона оцінюючи її обдивилася.

Асайя,- жінка міцно притисла до себе дітей.

Старша Алнія короля. Пам*ятай своє місце.

Незнайомка обійшла її й пішла далі, звуки її кроків неначе кричав “ Ти ніщо, порожнє місце”.

Марія

Я сказала “ Не торкайся мене”- її голос, як завжди різкий. Вона рушила з місця. Тарену  довелося побігти за нею, вона не озиралася. Просто бігла. Коли вона підвелася з-під Синього Каменю, вона стиснула, вперше, до болю його руку. На декілька секунд.

Нащо ти тут?- вона стискала  зап*ясток мертвою хваткою.

Чорна кров. Це явище триває вже декілька тижнів. Хтось вбиває демонів, людей, перевертнів-левів та інших. Із них усіх витікає чорна кров,

Марія мовчала у відповідь, вона зосереджено дивилася на одну точку, його  вже вона не чула й не бачила

Невже зараз?- Королева Мечів побігла і Тарен знову помчався за нею.

© Марія Відьма Галича Лепетан,
книга «Віддзеркалення».
Бийте в барабани
Коментарі