Темниці Агадену
Синій камінь
Цвинтар
Бийте в барабани
Імена і ставки
Зрячі
Червона накидкаІІ
Храм пророків. Попіл
Скляна гора
Дзеркальна вода
Кола на воді
Ворота
Раптовий блиск
Дві сторони
Буревісники
Епілог
Дзеркальна вода

Марія

Ти намагалася мене вбити!- Аде мала б лютувати та вона не могла згадати двы минулі доби.

Аде розпустила свої різнокольорові коси, символ ієрархії влади у Вовків.

Тобто друг нашої зграї, намагався прикінчити ватажка?!

Ти повинна пригадати, що трапилося напередодні полювання,- Марія підійшла й торкнулася її.

Стичка із Левами- Аде сіла на підлогу, Королева сіла навпроти, в знак поваги.

Двоє, із нашого боку, і з їхнього.

Аде розгладила лівою рукою,білу джинсову сукенку. В ній лишилися розірвані шви.

Я нічогісінько не знаю,- Аде здійняла очі вгору, на небі яскраве сонячне світло.

Одні дивилися на неї, як на ненорамльну, інші із насмішкою в очах, треті розглядали дно пляшки. Навпроти Марії стояв кремезний чолов*яга у шкріяній сорочці із засохлими слідами крові.

Замала для повії,- коротко сказав він, перед очима проступили картинки.

Я не наймався у вчителі, до соплячок накшталт тебе!- головний розвернувся спиною.

Тоді Марія збиралася гепнути його ліктем в поясницю. Натомість, співбесідник вхопив її за передпліччя й перекинув через себе.

Чеши звідси,-прошипів командир.

- Він має щось знати, в КОРОБЦІ й досі звучала музика й тумаки від старих п*яниць, її появу ніхто не помітив. Харел зиркнув на неї поглядом, Втекти не можна Вказав поглядом на стілець, який спирався на ліву задню ніжку. Марія таки присіла навпроти власника. Харел не відволікався від входу.

Ну, що тобі треба?- Харел нарешті приділив їй увагу.

Не за горами війна?- Марія поклала на коліна плащ, й замовила у офіціантки пінту пива.

Війна ніколи не закінчується- найманець проігнорував цю фразу.

Три бійки, два трупи, і це тільки в моєму сараї.- Харел ненавидів свій заклад. П*яні його дратували.

Робота найманця,- відповідь її була занадто спокійна.

Третій поняття немає, що він когось прикінчив!

Їй аж погано стало від злості. Харел покликав її сюди чере сутичку зарізяк.

Він був,хм...- Харел підсунувся до неї ближче,- його мета була когось прирізати- Він шукав мішень, а коли не побачив. Рубав кого міг.

В Марії не було причини для сумнівів. За ними розламали стіл. Під стійкою Харел шукав моргу. Дівчина різко розвернулася. На неї свідомими очима дивився шістдесятирічний дідуган. В руці він тримав кухонного ножика. Харел й Марія перезирнулися, щось станеться. За кілька секунд.

Дідусь вдарив ножем у підніжку. Марія вчасно встигла відстрибнути. Нож пролетів й застряг у стіні. Харел розрубив чоловікові плече, наладник не показав жодних ознак болю. Харел розрубив моргою йому плечову артерію.

Відсунься!- Харел відійшов вліво.

Один із вояків зібрався вдарити Харела в спину, залізним мечем. Королева затисла лезо клинка обома ножами й крутанула вліво. Тріснула лезо меча.

Чоловік застиг, всі присутні також.

Херека

Щоночі вона прокидалася від найтихшого звуку. Херека перестала спати. Їй була противна сама думка, що Атілла її торкатиметься. Вона щосили намагалася себе у цьому переконати.

- Відпустіть мене,- Херека безперестанку торочила це, усім відомим їй богам, хоча вони оніміли.

Одного разу Херека зіткнулася в коридорах зі Старшою Асайєю. Жінка продовжувала притискати до себе дітей.

Знай своє місце.

Херека стояла перед лицем Бога Війни. Позаду стояла Старша Асайя. Її король зиркнув на неї, колючим поглядом.

Твій король просить тебе відійти”

Провидиця розтисла руки Хереки. Дівчина розгледіла людей, що разом утворювали півколо. Старша Асайя заховала сльози в очах.

Така воля Ареса-долітав до Хереки її шепіт. Провидиця підійняла над її безвольним тілом, яке лежало на заклятом камені. В руки Хереки поклали меч, на якому розписувалися старовинні символи. Блискавка розрізала небеса навпіл, меч спалахнув, із неї щось вийшло. Минуло декілька секунд й Херека гепнулася на холодний цемент.. Тіло неймовірно боліло, на спині був опік, З доленей на рукоятку меча Ареса, крапала її криваві краплини. Король забрав клинок, який Херека стискала своїми пальцями.

Коли вона почала танцювати? Якої секунди? Як спинилася? Чи взагалі зупинялася? Лише одне для неї мало значення. Провидиця, що захлиналася в холодній воді, а Херека душила її ще дужче. Отямилася дівчина від глухого передсмертного хрипу. Провидиця сиділа на колінах, поруч із королем.

© Марія Лепетан,
книга «Віддзеркалення».
Кола на воді
Коментарі