У Каті
Агнія Бурне
Постукав у вікно промінчик золотий Ранкова днина розлилась в кімнаті. І вітерець солодкий і пухкий Заплутався в волоссячці у Каті. Вона прокинулась і піднялась на ноги. Надворі щебетали солов'ї дзвінкі. А вдалині, обабіч край дороги Скитались хвилі-мокрі і п'янкі.
2019-06-28 23:00:09
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Євгеній Назаренко
Хороший стих)
Відповісти
2019-06-29 08:13:46
1
Агнія Бурне
@Євгеній Назаренко ніжний-ніжний) дякую
Відповісти
2019-07-01 07:19:25
Подобається
Інші вірші поета
МЕТЕЛИК #назлобудня Ти - спогад Таємничий вечір
Інші поети
Eliza
@Lourie
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2571
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2152