День за днем...
Олександр Гусейнов
День за днем іде проходить все минає все уходить та нічого не вернути і не знаю - Як же бути? Досить,досить, все занадто Помилок зробив багато Мене любила - не цінив лиш серце дівчині розбив Вибравши не ту що треба вже не хочу я до неї В очах брехня і я це бачу Вона знає - все пробачу Кожний день одне торочить -Тебе люблю,до тебе хочу Тільки но піду від неї Як хтось другий прийде до неї Про любов такіж слова скаже і йому вона. І в один цікавий день скажу-Досить.Йди ти геть. Я втомився від брехні Не потрібна ти мені. Вже залишився я сам хоч самотньо жити так і нічого не вернути і незнаю як же бути... Та день за днем іде проходить все минає, все уходить.
2018-03-24 15:56:17
16
0
Інші вірші поета
Щось перебило мій солодкий сон... Сонце, сонце... Вірш до містичного твору "ЗЦІЛЕННЯ" ВЕДМЕДИК
Інші поети
Sarang Luxeu
@sarang_luxeu
Momen ali
@momen_ali
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2332
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2666