День за днем...
Олександр Гусейнов
День за днем іде проходить все минає все уходить та нічого не вернути і не знаю - Як же бути? Досить,досить, все занадто Помилок зробив багато Мене любила - не цінив лиш серце дівчині розбив Вибравши не ту що треба вже не хочу я до неї В очах брехня і я це бачу Вона знає - все пробачу Кожний день одне торочить -Тебе люблю,до тебе хочу Тільки но піду від неї Як хтось другий прийде до неї Про любов такіж слова скаже і йому вона. І в один цікавий день скажу-Досить.Йди ти геть. Я втомився від брехні Не потрібна ти мені. Вже залишився я сам хоч самотньо жити так і нічого не вернути і незнаю як же бути... Та день за днем іде проходить все минає, все уходить.
2018-03-24 15:56:17
16
0
Інші вірші поета
Третій лишній СПОВІДЬ ВАМПІРА Сергій, залежний ігроман Ти хороша, але не для мене
Інші поети
breeze_
@breeze_
Aila
@aila4u
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4293
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2661