Малий Сашко десь безвісти пропав...
Малий Сашко десь безвісти пропав Усе село стояло на вухах Постійно гавкав старий вовкодав І в господаря вертівся на очах Чоловік від люті вбив свого собаку В руці, від крові, червоніє дрин Смерть знищила ту, магію усяку А пес, то був, той зниклий син!
2021-04-13 12:58:29
15
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Вікторія Прохоренко
Відповісти
2021-04-13 15:24:32
1
Сандра Мей
Мені це нагадує , чомусь казку яку колись читала. Там був просто схожий сюжет. Доречі цікавий і повчальний твір.
Відповісти
2022-11-17 18:51:04
1
Олександр Гусейнов
@Сандра Мей Я просто вигадав, але думаю що з таким сюжетом може бути якийсь твір)
Відповісти
2022-11-17 19:36:32
1
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2578
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3135