СПОВІДЬ ВАМПІРА
Холодне тіло. Серце не стучить
Збиравсь піти та щось тримає душу
Відчуття відсутні, ніщо вже не болить
Лише від сонця в день ховатись мушу
Звик спати в чорній домовині
Вона - мій дім, вона - мій спокій
Їжа має смак гіркої полині
Не радий я, цій долі, новій
Похмура ніч пробуджує мій голод
Я змушений іти на полювання
Вона тремтить і відчуває холод
- Пробач, прошу, - скажу я на прощання.
Гострі ікла прокусили шкіру
Таку теплу, неціловану та юнну
Жадібно ловлю червону хвилю
Краду життя, бо тільки так існую
Кров - така солодка як вино
Приносить щастя, добавляє сили
Немов наркотик, вже не вивести його
Він молодить, дарує крила
Спинитись хочу та не можу
Смак крові знов веде на вбивство
Повільно з розуму я зходжу
Час зупинити це насильство
Де ж ті мисливці? Де той кіл?
Який проколить грішне серце
В замку пилом пропадає діл
Павутиною вкрилося люстерце
Настане час, коли зберусь із духом
На сонце вийду і згорю
Мій пил впаде на землю пухом
Душа замок цілує у Раю
Але мені ворота не відчинять
- Гори у Пеклі, диявола творіння!
Піду, бо зрозуміла ця причина
Вампір, не має права на спасіння
©Алекс Рейн
2019-05-06 09:45:49
13
6