РОЗПОВІДЬ ПЕРЕВЕРТНЯ
Чому не дивлюсь в твої очі?
Котрі палають, мов сухе багаття
Моя душа в кайданах ночі
На ній лежить страшне прокляття
В казки ніколи я не вірив
І Бога теж не визнавав
Зневірой серце демон пінив
Сумлінно хитрий працював
Я мчав по трасі через ліс
Я збив тварину і спинився
Вовка наповал машиной зніс
Присів, до нього подивився...
А він мене вкусив за руку
Завив на місяць і побіг
Відчув я біль, відчув я муку
Дістатись хати ледве зміг
А на ранок вже значні такі то зміни
Відчув в своєму тілі я
Мене не зтримають домашні стіни
Навік змінилось це життя
Як тільки місяць повний сходе
Я хочу їсти, хочу крові
Я Вовкулака, що нещастя творе
Людські тіла такі на смак чудові
В подобі вовчій їм людей
Не можна так, але так треба
А ти тремтиш біля дверей
Молиш про порятунок з неба
Але тебе ніщо вже не врятує
Ніч на дворі, місяць повний
Мою подобу звір руйнує
І ось вже вовк стоїть голодний
Для мене ти лише обід
А їсти треба, тож, пробач
В душі моїй холодний лід
Змирився просто і не плач
...Такою гарной ти була
Та я хотів лише одного
Душа вже тихо відійшла
Ну, а мені, тепер - Смачного!
2019-07-02 14:30:53
11
8