РОЗПОВІДЬ ПЕРЕВЕРТНЯ

Олександр Гусейнов

Чому не дивлюсь в твої очі? Котрі палають, мов сухе багаття Моя душа в кайданах ночі На ній лежить страшне прокляття В казки ніколи я не вірив І Бога теж не визнавав Зневірой серце демон пінив Сумлінно хитрий працював Я мчав по трасі через ліс Я збив тварину і спинився Вовка наповал машиной зніс Присів, до нього подивився... А він мене вкусив за руку Завив на місяць і побіг Відчув я біль, відчув я муку Дістатись хати ледве зміг А на ранок вже значні такі то зміни Відчув в своєму тілі я Мене не зтримають домашні стіни Навік змінилось це життя Як тільки місяць повний сходе Я хочу їсти, хочу крові Я Вовкулака, що нещастя творе Людські тіла такі на смак чудові В подобі вовчій їм людей Не можна так, але так треба А ти тремтиш біля дверей Молиш про порятунок з неба Але тебе ніщо вже не врятує Ніч на дворі, місяць повний Мою подобу звір руйнує І ось вже вовк стоїть голодний Для мене ти лише обід А їсти треба, тож, пробач В душі моїй холодний лід Змирився просто і не плач ...Такою гарной ти була Та я хотів лише одного Душа вже тихо відійшла Ну, а мені, тепер - Смачного!

2019-07-02 14:30:53

11

8

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (8)

Олександр Гусейнов

@Ірина Ko Можливо якось і буде)

Відповісти

2019-07-02 17:50:15

1

Валерія Долінос

Цікаво🤗

Відповісти

2019-07-03 05:06:52

1

Олександр Гусейнов

@Валерія Долінос Дякую)

Відповісти

2019-07-03 06:21:10

Подобається

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1270

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11283