РОЗПОВІДЬ ПЕРЕВЕРТНЯ

Олександр Гусейнов

Чому не дивлюсь в твої очі? Котрі палають, мов сухе багаття Моя душа в кайданах ночі На ній лежить страшне прокляття В казки ніколи я не вірив І Бога теж не визнавав Зневірой серце демон пінив Сумлінно хитрий працював Я мчав по трасі через ліс Я збив тварину і спинився Вовка наповал машиной зніс Присів, до нього подивився... А він мене вкусив за руку Завив на місяць і побіг Відчув я біль, відчув я муку Дістатись хати ледве зміг А на ранок вже значні такі то зміни Відчув в своєму тілі я Мене не зтримають домашні стіни Навік змінилось це життя Як тільки місяць повний сходе Я хочу їсти, хочу крові Я Вовкулака, що нещастя творе Людські тіла такі на смак чудові В подобі вовчій їм людей Не можна так, але так треба А ти тремтиш біля дверей Молиш про порятунок з неба Але тебе ніщо вже не врятує Ніч на дворі, місяць повний Мою подобу звір руйнує І ось вже вовк стоїть голодний Для мене ти лише обід А їсти треба, тож, пробач В душі моїй холодний лід Змирився просто і не плач ...Такою гарной ти була Та я хотів лише одного Душа вже тихо відійшла Ну, а мені, тепер - Смачного!

2019-07-02 14:30:53

11

8

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (8)

Олександр Гусейнов

@Ірина Ko Можливо якось і буде)

Відповісти

2019-07-02 17:50:15

1

Валерія Долінос

Цікаво🤗

Відповісти

2019-07-03 05:06:52

1

Олександр Гусейнов

@Валерія Долінос Дякую)

Відповісти

2019-07-03 06:21:10

Подобається

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1912

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2245