РОЗПОВІДЬ ПЕРЕВЕРТНЯ
Чому не дивлюсь в твої очі? Котрі палають, мов сухе багаття Моя душа в кайданах ночі На ній лежить страшне прокляття В казки ніколи я не вірив І Бога теж не визнавав Зневірой серце демон пінив Сумлінно хитрий працював Я мчав по трасі через ліс Я збив тварину і спинився Вовка наповал машиной зніс Присів, до нього подивився... А він мене вкусив за руку Завив на місяць і побіг Відчув я біль, відчув я муку Дістатись хати ледве зміг А на ранок вже значні такі то зміни Відчув в своєму тілі я Мене не зтримають домашні стіни Навік змінилось це життя Як тільки місяць повний сходе Я хочу їсти, хочу крові Я Вовкулака, що нещастя творе Людські тіла такі на смак чудові В подобі вовчій їм людей Не можна так, але так треба А ти тремтиш біля дверей Молиш про порятунок з неба Але тебе ніщо вже не врятує Ніч на дворі, місяць повний Мою подобу звір руйнує І ось вже вовк стоїть голодний Для мене ти лише обід А їсти треба, тож, пробач В душі моїй холодний лід Змирився просто і не плач ...Такою гарной ти була Та я хотів лише одного Душа вже тихо відійшла Ну, а мені, тепер - Смачного!
2019-07-02 14:30:53
11
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Олександр Гусейнов
@Ірина Ko Можливо якось і буде)
Відповісти
2019-07-02 17:50:15
1
Валерія Долінос
Цікаво🤗
Відповісти
2019-07-03 05:06:52
1
Олександр Гусейнов
Відповісти
2019-07-03 06:21:10
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1045
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1731