Пекло
В пітьмі я чую голоси Вони ідуть за мною тихо Сяє лезо гострої коси Знайшло мене жорстоке лихо Чорний плащ та капішон Сухий череп, мертві очі Я так бажав свій мати трон На славу проводжати ночі Але помер і сам в цім винен По душу йде вже Янгол Смерті Йому скоритись я повинен Долоні бачу кістяні, обдерті Холодні пальці відчуваю На широкому плечі Світ живих я залишаю Лечу в далекі далечі Чи буде краще?Ой, не знаю Тут всюди дим, вогонь і спека Гріхи у муках я змиваю Тут все за правилами Пекла
2020-02-25 19:05:10
14
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3594
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2521