Вітер дико віяв
Олександр Гусейнов
Вітер дико віяв, за вікном лив дощ Це був недобрий знак, щось їх попереджало Остання їхня ніч, не вистачає місць А взавтра в інше місто він вже відїджає Вона його чекає. Він в серці назавжди Впевнена у ньому більше ніж в собі Збирались одружитись, під вінець піти Та мрії зруйнували чужини краї... Один невинний погляд в очі незнайомці Пробрав коханням серце, до душі дістався Її образ в голові завис як в фотозйомці Триматись він не міг і невідомій здався...
2020-02-28 20:27:50
11
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Вікторія Прохоренко
@Олександр Гусейнов це просто слова, чи почуття на папері?
Відповісти
2020-03-31 20:33:11
1
Олександр Гусейнов
@Вікторія Прохоренко Слова)
Відповісти
2020-03-31 20:40:02
Подобається
Вікторія Прохоренко
@Олександр Гусейнов ясно
Відповісти
2020-03-31 20:48:21
1
Інші вірші поета
Скінчилось літо! Древо пам'ятає НАШ РІДНИЙ ДІМ Машина часу
Інші поети
Michael Mayrain
@Michael_Mayrain
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16488
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2499