Я хотів цілувати тебе у вуста
Олександр Гусейнов
Я хотів цілувати тебе у вуста На руках носити доки вистачить сил Та кохання немає, ти в середині пуста На серце порожнє давно осів пил Із скляних очей б‘є мертвий холод Ти раніше була, як найкращий напій Де п‘янкий аромат? Де, той, хміль? Де солод? Його інший смакує. Він вже не мій Я ходив на одинці подалі від люду Я на Марсі роздумував над усим цим І блукавши при зорях втомився від блуду Кохання прокисло, смак втратив інтим Розлуку забути допомагає спиртне Я згадую нас і рахую до ста Я завжди був щирим і хотів лиш одне Я хотів цілувати тебе у вуста
2023-02-25 17:15:28
4
0
Інші вірші поета
Те, що твоє Ефект Хамелеона Ненормальні Олесь, проблемний був мужик...
Інші поети
Anataya Vella
@anna_karbinova
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2805
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12939