Я хотів цілувати тебе у вуста

Олександр Гусейнов

Я хотів цілувати тебе у вуста На руках носити доки вистачить сил Та кохання немає, ти в середині пуста На серце порожнє давно осів пил Із скляних очей б‘є мертвий холод Ти раніше була, як найкращий напій Де п‘янкий аромат? Де, той, хміль? Де солод? Його інший смакує. Він вже не мій Я ходив на одинці подалі від люду Я на Марсі роздумував над усим цим І блукавши при зорях втомився від блуду Кохання прокисло, смак втратив інтим Розлуку забути допомагає спиртне Я згадую нас і рахую до ста Я завжди був щирим і хотів лиш одне Я хотів цілувати тебе у вуста

2023-02-25 17:15:28

Інші вірші поета

РОЗПОВІДЬ ПЕРЕВЕРТНЯ ДО НЕЇ Скінчилось літо! Я твій Термінатор...

Інші поети

Dreams

@Chevalpinou_

Владислав Анубисов

@artem_tyurin

Nazar Pytsyk

@bez_talanta

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16713

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12353