Самотня ніч
Не сплю і ніч проходить за вікном Так ніби і не було там нічого, Душа із розумом зіграє в доміно Згадається з початку все самого. Як ти мені сміятися велів, Бо я тобі без усмішки інакша. Як ти кричав про те, що ти б волів Забути все, і що в душі вже каша... Як я тобі повірила тоді, Як я для тебе душу привідкрила. Як я себе в волаючій юрбі, Десь там, у пеклі, мабуть загубила Як потім я збиралася з частин. Як далі я сама для себе жила. Як деколи не вистачало сил. І як себе забути все просила...
2018-02-11 19:23:35
11
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2638
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4071