Самотня ніч
Не сплю і ніч проходить за вікном Так ніби і не було там нічого, Душа із розумом зіграє в доміно Згадається з початку все самого. Як ти мені сміятися велів, Бо я тобі без усмішки інакша. Як ти кричав про те, що ти б волів Забути все, і що в душі вже каша... Як я тобі повірила тоді, Як я для тебе душу привідкрила. Як я себе в волаючій юрбі, Десь там, у пеклі, мабуть загубила Як потім я збиралася з частин. Як далі я сама для себе жила. Як деколи не вистачало сил. І як себе забути все просила...
2018-02-11 19:23:35
11
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5078
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2536