Самотня ніч
Не сплю і ніч проходить за вікном Так ніби і не було там нічого, Душа із розумом зіграє в доміно Згадається з початку все самого. Як ти мені сміятися велів, Бо я тобі без усмішки інакша. Як ти кричав про те, що ти б волів Забути все, і що в душі вже каша... Як я тобі повірила тоді, Як я для тебе душу привідкрила. Як я себе в волаючій юрбі, Десь там, у пеклі, мабуть загубила Як потім я збиралася з частин. Як далі я сама для себе жила. Як деколи не вистачало сил. І як себе забути все просила...
2018-02-11 19:23:35
11
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3792
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4845