Дитинство

Альона Бугар

Вже відцвів під вікном бузок, Заростає від стежки слід. І не чути смішних казок, Що розказував колись дід. Вже не рветься вишневий цвіт На пахуче п'янкий букет Не мурчить чорно-білий кіт, Й вірний пес вже мене не жде І не лине уже з вікна Запах яблучних пиріжків. Не п'янить, як колись, весна, Не лунає веселий спів... І куди ти, дитинство, мчиш? У який такий дивний край? Повернися хоча б на мить На хвилиночку завітай

2023-06-03 09:09:16

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Н Ф

Дивовижно😍

Відповісти

2023-06-04 17:05:39

Подобається

Інші вірші поета

Співає тихо... Світ Для нескорених Волошкове небо

Інші поети

Влад Кирик

@kirik_vlad_maths

Atoshotake

@Atoshotake

mrs_nali

@mrs_nali

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2070

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4875