Дитинство

Альона Бугар

Вже відцвів під вікном бузок, Заростає від стежки слід. І не чути смішних казок, Що розказував колись дід. Вже не рветься вишневий цвіт На пахуче п'янкий букет Не мурчить чорно-білий кіт, Й вірний пес вже мене не жде І не лине уже з вікна Запах яблучних пиріжків. Не п'янить, як колись, весна, Не лунає веселий спів... І куди ти, дитинство, мчиш? У який такий дивний край? Повернися хоча б на мить На хвилиночку завітай

2023-06-03 09:09:16

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Н Ф

Дивовижно😍

Відповісти

2023-06-04 17:05:39

Подобається

Інші вірші поета

Співає тихо... Волошкове небо Для нескорених Світ

Інші поети

Virtoria

@Victoria_Sandulenko

Adian Rahaman

@Adian_Rahaman

Mila Kaminska

@Mila_Kaminska

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4675

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2246