Співає тихо...
Співає тихо змучена й сумна, Самотня дівчина в пустій кімнаті Чому сидить вона у ній одна? Чому нема кому і розказати, Як серце б'ється мов в останній раз, Душа кричить і рветься геть од світу, Розтерзана потоком гострих фраз? Як далі жить? Куди цей біль подіти? Замовкла пісня, сльози полились Засмучене лице вмивають рясно Їй стане легше, ні, не тут, колись... Колись цей світ їй стане знов прекрасний.
2023-06-03 09:27:45
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Ніжно
Відповісти
2023-06-04 17:36:55
Подобається
A_slimy_cat
Як гарно!
Відповісти
2023-06-05 03:59:56
Подобається
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8931
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1682