Драматург
Ametyst Li
(18+)
Грустный дождь моросил по страницам весёлым до жути, Потеряли его ещё раньше, чем кто-то догнал, Что не каждый мог быть осезаемым в царстве пустот драматурга, Что не те, кто пытался, страниц наполняли весёлый раскрас. Они поняли это, когда уже ветер развеял Все те чувства, что таяли в нежных пространствах груди. Он сидел, очень грустный, до боли обижен сюжетом, Протирая штаны на бордюре прибрежной дали. Дождь смывал аквагрим с его старостью скрашенных трещин, Он смотрел на паром, проплывающий слабым огнём, И не мог он в тот миг осознать глубину своих новых увечий... Он не мог поломать дом для сердца из ветхих времён.
2021-11-14 18:32:03
5
0
Інші вірші поета
Красота бытия Пустота Истинный Бред Дождь
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
Princess Mwas
@princess_mwas
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1531
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9230