Список запитань
Скітер
Чи був ти колись біля моря? Слухав його ніжний спів. Чи вражала тебе його сила й воля. Чи вбачав в штормі його гнів? Чи був ти птахом білокрилим? Взлітав хоч раз ти в небо голубе? Чи був деревом трухлявим і похилим? Чи був ти каменем? Й всі спотикались об тебе. Чи жив ти так, як живуть інші люди? Ходив у магазин і брав один батон. Чи оглядався, коли здалося, що всюди Темнота міняє фон? Чи був ти кораблем великим? Що взяв курс у незвідані світи. Чи був ти звіром диким, Якому повертатись вже нема куди?.. Хто насправді я така, і хто є ти? Ти... нічого сам про це не знаєш. Залишилось всього пів шляху пройти. А ти все, дороги обираючи, блукаєш...
2022-09-28 18:19:49
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
ᴛᴏʀɪ ᴛᴀʏʟᴏʀ
в Обрані!🙌🏻🖤 це просто чудово!
Відповісти
2022-09-28 18:24:12
Подобається
Скітер
@ᴛᴏʀɪ ᴛᴀʏʟᴏʀ дякую 😀 несподівано 🤗
Відповісти
2022-09-28 18:25:31
1
Інші вірші поета
Пародія Роздуми Відведи мене додому Анотація
Інші поети
Sofia St
@sofia_st
Beautifulinwhite
@Beautifulinwhite
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5681
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4730