Список запитань
Скітер
Чи був ти колись біля моря? Слухав його ніжний спів. Чи вражала тебе його сила й воля. Чи вбачав в штормі його гнів? Чи був ти птахом білокрилим? Взлітав хоч раз ти в небо голубе? Чи був деревом трухлявим і похилим? Чи був ти каменем? Й всі спотикались об тебе. Чи жив ти так, як живуть інші люди? Ходив у магазин і брав один батон. Чи оглядався, коли здалося, що всюди Темнота міняє фон? Чи був ти кораблем великим? Що взяв курс у незвідані світи. Чи був ти звіром диким, Якому повертатись вже нема куди?.. Хто насправді я така, і хто є ти? Ти... нічого сам про це не знаєш. Залишилось всього пів шляху пройти. А ти все, дороги обираючи, блукаєш...
2022-09-28 18:19:49
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
ᴛᴏʀɪ ᴛᴀʏʟᴏʀ
в Обрані!🙌🏻🖤 це просто чудово!
Відповісти
2022-09-28 18:24:12
Подобається
Скітер
@ᴛᴏʀɪ ᴛᴀʏʟᴏʀ дякую 😀 несподівано 🤗
Відповісти
2022-09-28 18:25:31
1
Інші вірші поета
Роздуми Відведи мене додому Пародія Шопозомбік
Інші поети
oo_WoW_oo
@oo_WoW_oo
Dilekata
@DiLeKata
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2385
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2808