Два боки медалі
Про це багато можна вже писати, І по паперу бігати пером, Та це не знищить прагнення кричати, Що небеса враз обернулись дном. Де тої мудрості глибокої навчитись, Щоб знати, на шляху зустрівся хто? Один за тебе радий вщент розбитись, А іншому, напевне, все одно. ... Говориш гарно - вірю, безперечно, Та тих, хто говорити лиш мастак, Тримати коло себе небезпечно - Бо з невинятка зробиться хижак. Пробач, я не потерплю поруч ницих, Порожні і глухі твої слова, У них ти лиш дівчисько яснолице, На ділі ж -Королева Снігова. Уся краса - то все лише мембрана, Що приховала жалюгідну суть. От тільки лиш... Як ті зцілити рани, Що душу на частини мою рвуть?
2020-03-14 13:17:27
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2660
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1785