Ні, не кохаю я тебе...
Анна-Марія Фокк
Ні, не кохаю я тебе Любов у серці не живе Душа не гине за тобою І кров по жилах не тече з тобою Ні, не кохаю я тебе Щоб бігти й обіймать тебе Щоб жить і бачити тебе Це не любов, пробач мене Ні, не кохаю я тебе Не відчуваю почуттів Не хочу вірити в твою любов І буть в омані твоїх слів Ні, не кохаю я тебе Й не хочу закохатись Сьогодні є, а завтра вмре Куди тоді діватись? Ні не кохаю я тебе Да так, що кров у жилах мре І не дивлюсь я в карі очі, Бо серце закохатись хоче Ні, не кохаю я тебе Бо в серці туга й воно мре Без тебе милий воно гине Ні, не хочу я кохать тебе.... Гарні спогади з: 16 березня 2020
2023-03-29 04:28:07
10
0
Інші вірші поета
Невпинно говірка... Кохання... Вірші Ти живий- і мені цього досить
Інші поети
_White_Fox
@_White_Fox
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1519
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11203