Відчувати тепло в твоїх холодних руках...

Анна-Марія Фокк

Відчувати тепло в твоїх холодних руках У думках твоїх заблукати Відчувати тебе і лютий свій страх І про безліч ідей, тобі прошептати Цей темний шлях, серед шипів Серед болю і крові, і запаху смерті Відчувати життя, поміж сотні смертей І кохаю йому все ж сказати Зігрівають в твоїх холодних руках Поміж снігу, сирен і дощу Відчуваю тепло і лютий свій страх І якщо ти підеш не прощу Поміж тисяч людей у підвалі сиджу І у очі твої я дивлюся "Я тебе кохаю" тобі я шепчу І якщо ти підеш зажурюся...

2023-10-16 08:45:18

7

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Lexa T Kuro

Наснаги Вам та тепла у серці - нехай цей вогник зігріває та оберігає! ☀️Чудовий вірш!👍

Відповісти

2023-10-17 03:58:56

Подобається

Анна-Марія Фокк

@Lexa T Kuro Дякую ❤️

Відповісти

2023-10-17 08:35:30

1

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

74

13

5291

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

70

4

11149