Сльозами з-під мокрих вій
Субстанція Ночі
Збирати щось вщент розбите На хвилях живого моря - Небачена досі ціль. По крихтах, уламках горя. З блискучих доріжок крові Стікалась в калюжі сіль. Губити себе у пазлах Численних чужих історій, Розбитих кусочків мрій, Міняти всі маски-ролі, Втрачати німі світанки Сльозами з-під мокрих вій. Палити тавром на людях Дзеркальним відливом літер "Жив."... Той звір, що гарчав у грудях, Той зір, що втрачав відтінки, І дощ, що невпинно лив...
2019-02-10 15:46:41
17
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Man Vi
Класно й гарно)))
Відповісти
2019-02-10 19:41:32
1
Субстанція Ночі
@Man Vi дякую☺️
Відповісти
2019-02-11 14:07:45
Подобається
Інші вірші поета
Не кажи Доля мінлива Бій в твоїй душі Чорні ігри
Інші поети
Rodrigo Crespo
@rodrigo_crespo
Serg Leon
@Serg_Leon
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13465
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5056