Сльозами з-під мокрих вій
Збирати щось вщент розбите На хвилях живого моря - Небачена досі ціль. По крихтах, уламках горя. З блискучих доріжок крові Стікалась в калюжі сіль. Губити себе у пазлах Численних чужих історій, Розбитих кусочків мрій, Міняти всі маски-ролі, Втрачати німі світанки Сльозами з-під мокрих вій. Палити тавром на людях Дзеркальним відливом літер "Жив."... Той звір, що гарчав у грудях, Той зір, що втрачав відтінки, І дощ, що невпинно лив...
2019-02-10 15:46:41
17
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Man Vi
Класно й гарно)))
Відповісти
2019-02-10 19:41:32
1
Субстанція Ночі
@Man Vi дякую☺️
Відповісти
2019-02-11 14:07:45
Подобається
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3158
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5033