Сльозами з-під мокрих вій
Субстанція Ночі
Збирати щось вщент розбите На хвилях живого моря - Небачена досі ціль. По крихтах, уламках горя. З блискучих доріжок крові Стікалась в калюжі сіль. Губити себе у пазлах Численних чужих історій, Розбитих кусочків мрій, Міняти всі маски-ролі, Втрачати німі світанки Сльозами з-під мокрих вій. Палити тавром на людях Дзеркальним відливом літер "Жив."... Той звір, що гарчав у грудях, Той зір, що втрачав відтінки, І дощ, що невпинно лив...
2019-02-10 15:46:41
17
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Man Vi
Класно й гарно)))
Відповісти
2019-02-10 19:41:32
1
Субстанція Ночі
@Man Vi дякую☺️
Відповісти
2019-02-11 14:07:45
Подобається
Інші вірші поета
Не кажи Щасливими літати Любити ти просто не вмів Стоїть човен
Інші поети
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10243
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13096