Момент для нас
Вдихаю рвано кисень гарячими вустами, І тьохкає серденько тривожно, швидко, лунко. Забутий весь світ мною, забутий весь світ нами. Свідомість мов тумані - момент для поцілунку. До болю й насолоди стискають твої руки, Шепочеш моє ім'я, розпалюєш жар тіла. Зникають голоси, розвіюються звуки. Сьогодні буде так, як я б того хотіла. Поширилось тремтіння, гаряче, наче лава, Палким вогнем палає прихована надія. І ніжність непомірна, як екзотична страва Поволі розтеклася по венах ейфорія. Як електричний ток кожнісінький твій дотик, Напруга наростає, сповільнюється час. Ти неземне створіння, ти рідкісний наркотик. І цей момент - для двох, і цей момент - для нас.
2018-07-14 19:04:08
15
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1969
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1760