Найгіркіший хміль
Субстанція Ночі
Його очі - крижана зима. Сонячне проміння їх не гріє. Тільки в грудях серце шаленіє, Наче вдосталь їхнього тепла. Його очі - водяний поріг. Рясно скроплений вночі зірками, І залитий сонця промінцями, Як блискучий, світанковой сніг. Його очі - люта заметіль. Поглядом морозним обпікають. Серце, як в капкані, затискають. Не людина - найгіркіший хміль.
2018-05-13 09:40:33
15
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Єгор Комаров
👍👍👍
Відповісти
2018-05-13 09:41:09
Подобається
Інші вірші поета
Повернись додому Чорні ігри Під дощем перламутрових мрій Момент для нас
Інші поети
Nashi
@nourashii
Aracely Ara
@miraculose
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2208
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2397