Найгіркіший хміль
Субстанція Ночі
Його очі - крижана зима. Сонячне проміння їх не гріє. Тільки в грудях серце шаленіє, Наче вдосталь їхнього тепла. Його очі - водяний поріг. Рясно скроплений вночі зірками, І залитий сонця промінцями, Як блискучий, світанковой сніг. Його очі - люта заметіль. Поглядом морозним обпікають. Серце, як в капкані, затискають. Не людина - найгіркіший хміль.
2018-05-13 09:40:33
15
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Єгор Комаров
👍👍👍
Відповісти
2018-05-13 09:41:09
Подобається
Інші вірші поета
Міраж Чорно-білі сни Момент для нас Сила слова
Інші поети
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2436
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2469