Найгіркіший хміль

Субстанція Ночі

Його очі - крижана зима. Сонячне проміння їх не гріє. Тільки в грудях серце шаленіє, Наче вдосталь їхнього тепла. Його очі - водяний поріг. Рясно скроплений вночі зірками, І залитий сонця промінцями, Як блискучий, світанковой сніг. Його очі - люта заметіль. Поглядом морозним обпікають. Серце, як в капкані, затискають. Не людина - найгіркіший хміль.

2018-05-13 09:40:33

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Єгор Комаров

👍👍👍

Відповісти

2018-05-13 09:41:09

Подобається

Інші вірші поета

Мотиви снів Міраж Немов сліпий, що зорі споглядає Щасливими літати

Інші поети

Anshu Pal

@_Anshu_

tata

@tata4u

Рыжий

@Kliri

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2822

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2471