Найгіркіший хміль
Субстанція Ночі
Його очі - крижана зима. Сонячне проміння їх не гріє. Тільки в грудях серце шаленіє, Наче вдосталь їхнього тепла. Його очі - водяний поріг. Рясно скроплений вночі зірками, І залитий сонця промінцями, Як блискучий, світанковой сніг. Його очі - люта заметіль. Поглядом морозним обпікають. Серце, як в капкані, затискають. Не людина - найгіркіший хміль.
2018-05-13 09:40:33
15
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Єгор Комаров
👍👍👍
Відповісти
2018-05-13 09:41:09
Подобається
Інші вірші поета
Під дощем перламутрових мрій Сила слова Те, що звем любов'ю Щасливими літати
Інші поети
Ail
@ail_bookworm
Raven_Hair
@Raven_Hair
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2679
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2379