Ворог людства
Субстанція Ночі
Промайнеш квапливо за вікном, Всього на мить мелькне в повірті пір'я. Стривожиш спокій вИчурним крилом, Стираючи планети і сузір'я. Зіб'єш людей у стадо, як овець. І поведеш успішно за собою. Зведеш усі зусилля нанівець, Наче плащем - окутаєш журбою. На совісті твоїй мільйон життів, І всі вони у сірих кольорах... Ти знищував, ламав і не жалів... І ймення тобі, ворог людства, - страх...
2018-04-14 20:00:12
22
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Субстанція Ночі
@Роман Верлассен спасибо)
Відповісти
2018-04-15 10:09:03
1
Мальва Польова
Шикарні вірші, усі😍💞 Справді, а цей аж проймає....
Відповісти
2018-04-28 22:38:35
Подобається
Інші вірші поета
Любити ти просто не вмів Озовись... Момент для нас Чорні ігри
Інші поети
Nata Poshedyn
@nataposhedyn
Katharina Sydoruk
@katrusya_sidoruk
Yoongaboonga 7u7
@aesthetic_army
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9419
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13499