Ворог людства
Промайнеш квапливо за вікном, Всього на мить мелькне в повірті пір'я. Стривожиш спокій вИчурним крилом, Стираючи планети і сузір'я. Зіб'єш людей у стадо, як овець. І поведеш успішно за собою. Зведеш усі зусилля нанівець, Наче плащем - окутаєш журбою. На совісті твоїй мільйон життів, І всі вони у сірих кольорах... Ти знищував, ламав і не жалів... І ймення тобі, ворог людства, - страх...
2018-04-14 20:00:12
22
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Субстанція Ночі
Відповісти
2018-04-15 10:09:03
1
Мальва Польова
Шикарні вірші, усі😍💞 Справді, а цей аж проймає....
Відповісти
2018-04-28 22:38:35
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2974
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3014