Ворог людства
Субстанція Ночі
Промайнеш квапливо за вікном, Всього на мить мелькне в повірті пір'я. Стривожиш спокій вИчурним крилом, Стираючи планети і сузір'я. Зіб'єш людей у стадо, як овець. І поведеш успішно за собою. Зведеш усі зусилля нанівець, Наче плащем - окутаєш журбою. На совісті твоїй мільйон життів, І всі вони у сірих кольорах... Ти знищував, ламав і не жалів... І ймення тобі, ворог людства, - страх...
2018-04-14 20:00:12
22
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Субстанція Ночі
@Роман Верлассен спасибо)
Відповісти
2018-04-15 10:09:03
1
Мальва Польова
Шикарні вірші, усі😍💞 Справді, а цей аж проймає....
Відповісти
2018-04-28 22:38:35
Подобається
Інші вірші поета
Те, що звем любов'ю Шепотіла мені ''кохаю'' Озовись... Під дощем перламутрових мрій
Інші поети
R_i_t_a
@freebird
Kotik
@VericoKun
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1594
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4201