Щасливими літати
Солодкими вітрами Бушує море чорне, Залишиться із нами Дбайливе та покорне. Тендітне, мов кохання, Що в перший раз розквітло. Мов чиста роса рання, Як зірки дивне світло. На гребені удачі, Пінистою водою Давало море здачі Тобі, й мені з тобою. Змивало ледь помітні На сипкім піску долі Сліди. В томливім квітні, Цвіт відцвітав поволі. Мов сонця поцілунок, Жадане ластовиння, На наш лише рахунок, Лиш у наш двір - каміння. Здавалося б - терпимо, Та якось не зійшлося, "Щасливими літати" - Лише у снах збулося.
2019-03-13 21:14:17
9
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
45
9
2376
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
842