Чорні ігри

Субстанція Ночі

Атакую і знов сховаюсь... Що дозволиш мені на наступний раз? Будем без ілюзій, будем без прикрас Поки ти не спиш, поки я вагаюсь. Тихих слів луна, мов отруйний газ, Дно очей сумних - наша зірка рання. Хоч скрипіли мої полум'яні гальма, Цю вразливість виставлю напоказ. Ти, на мить прозора, змішаєш барви, Я, тривожна, - ночі німий окрас. Будем без емоцій, чорноти образ, Моя суть - сирена, все така ж нагальна. Спалахнеш, іскришся - на короткий час. І стрілою в небо - там на двох мішені. Я ж - метаюсь. Я не гравець на сцені. І палала б довго, якби ти не згас. Що ж дозволиш мені на наступний раз? Всі атаки марні, всі щити - в руїнах Як палало море, і горіли стіни, Чорні ігри тільки єднали нас.

2019-08-20 12:51:36

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Субстанція Ночі

@Роман Верлассен щиро дякую)))

Відповісти

2019-08-20 16:50:21

Олександр Гусейнов

Гарно)

Відповісти

2019-08-20 19:12:15

Подобається

Інші вірші поета

Повернись додому Пряні пахощі білого цвіту Те, що звем любов'ю Стоїть човен

Інші поети

Merian Varner

@merian_varner

Princess Girl

@Princess_life

Khokh..

@khloudm99

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1834

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

2913