Чорні ігри
Атакую і знов сховаюсь... Що дозволиш мені на наступний раз? Будем без ілюзій, будем без прикрас Поки ти не спиш, поки я вагаюсь. Тихих слів луна, мов отруйний газ, Дно очей сумних - наша зірка рання. Хоч скрипіли мої полум'яні гальма, Цю вразливість виставлю напоказ. Ти, на мить прозора, змішаєш барви, Я, тривожна, - ночі німий окрас. Будем без емоцій, чорноти образ, Моя суть - сирена, все така ж нагальна. Спалахнеш, іскришся - на короткий час. І стрілою в небо - там на двох мішені. Я ж - метаюсь. Я не гравець на сцені. І палала б довго, якби ти не згас. Що ж дозволиш мені на наступний раз? Всі атаки марні, всі щити - в руїнах Як палало море, і горіли стіни, Чорні ігри тільки єднали нас.
2019-08-20 12:51:36
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Субстанція Ночі
@Роман Верлассен щиро дякую)))
Відповісти
2019-08-20 16:50:21
1
Олександр Гусейнов
Гарно)
Відповісти
2019-08-20 19:12:15
Подобається
Схожі вірші
Всі
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8570
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5355