CHRØNIC PØVERTY

CVLD BLVVDED

BORN SLAVE, BORN NOBODY BUT A RESOURCE, SLAVERY IS FATE, INCUBATOR FOR CHILDBIRTH IN THE MUD THERE'S NO ESCAPE, DIE OF BLEEDING WITH A LIVING CHILD IN YOUR ARMS IN YOUR OWN BLOOD, BOTTLE UP THE HATE, THOUGHTS OF LACK OF FAITH VISIT THE BRAIN IT'S EASIER TO JUST TWINE A ROPE AROUND THE THROAT, FORGET 'BOUT ALL THE PROBLEMS AND RUN AWAY, IT'S EASIER TO JUST TWINE A ROPE AROUND THE THROAT, FORGET 'BOUT ALL THE PROBLEMS AND RUN AWAY... THERE'S NO MORE STRENGTH TO TRY TO GET OUT OF THE ROT, WHEN THESE BIG SHOTS TAKE YOUR FREEDOM AND PULL YOU BACK IN THIS BLACK HOLE... STUCK SINCE BIRTH IN RUSSIA, WITHOUT PROSPECTS AND FUTURE, STEALING MONEY IS THEIR HUNGER, GOING TO JAIL FOR EXPRESSING AN OPINION INCANDESCENT IRON TO YOUR FACE, I'LL WAIT FOR PEOPLE TO EXTERMINATE THEMSELVES, YES INDEED MY PATIENCE IS MY ACE, THE HATE Y'ALL SAW IN ME WAS THE ANTICIPATION OF COMING DEATH... Yes indeed my patience is my ace, The hate y'all saw in me was the anticipation of COMING DEATH... BORN SLAVE, BORN NOBODY BUT A RESOURCE, SLAVERY IS FATE, INCUBATOR FOR CHILDBIRTH IN THE MUD, BORN SLAVE, BORN NOBODY BUT A RESOURCE, SLAVERY IS FATE, INCUBATOR FOR CHILDBIRTH IN THE MUD THERE'S NO ESCAPE, DIE OF BLEEDING WITH A LIVING CHILD IN YOUR ARMS IN YOUR OWN BLOOD, BOTTLE UP THE HATE, THOUGHTS OF LACK OF FAITH VISIT THE BRAIN IT'S EASIER TO JUST TWINE A ROPE AROUND THE THROAT, FORGET 'BOUT ALL THE PROBLEMS AND RUN AWAY...

2021-10-30 08:36:54

1

0

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

74

14

5725

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

1997