Подарунок Немезиди
П'еро
Який солодкий подарунок Немезиди! Як видно сором на лиці чужім, І розпач в голосі, показує всі види, І лиш питання в погляді німім. Я знаю, зловтішатися то грішно, Та мій тріумф - він душу гріє все. Маленька перемога, що аж смішно, А серце ввись, аж до зірок несе. На фоні розпачу і болю злого, І зболеного духу день від дня, Я тішуся з маленького й дурного Тріумфу, що отримав навмання.
2024-03-17 21:18:01
3
0
Інші вірші поета
Покинутий Душе моя Молитва (Наслідуючи Шевченка) Місто
Інші поети
Avrora171717
@Avrora171717
Ally San
@allysan1210
Miyako-san
@Sakura_san_
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4198
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12453