Подарунок Немезиди
П'еро
Який солодкий подарунок Немезиди! Як видно сором на лиці чужім, І розпач в голосі, показує всі види, І лиш питання в погляді німім. Я знаю, зловтішатися то грішно, Та мій тріумф - він душу гріє все. Маленька перемога, що аж смішно, А серце ввись, аж до зірок несе. На фоні розпачу і болю злого, І зболеного духу день від дня, Я тішуся з маленького й дурного Тріумфу, що отримав навмання.
2024-03-17 21:18:01
3
0
Інші вірші поета
Молитва (Наслідуючи Шевченка) Я знаю Як бути далі? Нема. Чому? А може?
Інші поети
Фія
@sofiaaa_k
Adara Halley
@adarahalley
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11243
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2531